Маршрут третій

Тролейбусна зупинка «Палац культури ЗТЗ» - Старий Дніпро -культова споруда первісної людини - Торгова балка - скелі Рогози - козацькі укріплення - козацька переправа укріплення війни 1735-1739 років - пляж навпроти острова Байди -Вирва - житловий масив Хортицький.

Від тролейбусної зупинки «Палац культури ЗТЗ» група звертає ліворуч і йде вулицею Мінською на південь до Дніпра. Зліва розкинулася паркова, зона, справа височить примітна будівля з баштою - гідротехнікум. Ця башта може бути орієнтиром майже на протязі всього маршруту.

1 - Царська пристань; 2-3 - культова споруда - обсерваторія II тис. до н. е.

Минувши будівлю з баштою, група опускається сходами, перетинає дорогу, якою йдуть важкі вантажні машини з щебенем (будьте обережні!). Далі туристи повертають трохи праворуч і стежками, перетинаючи залізничну колію, виходять на берег Старого Дніпра. Усього перша частина маршруту від тролейбусної зупинки до води складає 1200 метрів.
На березі ґрунтова, дорога йде штучним насипом. Насип цей перекриває північне гирло річки Верхньої Хортиці. Південне гирло відкривається в Дніпро так званою Вирвою, що нижче за течією на 3,5 кілометра. Між двома гирлами існував острів Мала Хортиця. Острів Байди - це тільки його частина, яку відірвала «велика вода» в 1845 році.

1 - Царська пристань; 2-3 - культова споруда - обсерваторія II тис. до н. е.; 4 - Торгова балка; 5 - вали та камінь «Пічка»; 6 - скеля «Москаль» та печера Кутова; 7 - камінь «Мавпа»; 8 - козацька переправа; 9 - Мініховські редути.

Пройшовши насипом, виходимо на Малу Хортицю. Праворуч нівечить землю гранітний кар'єр. А ліворуч вкриті мохом камені, що бачили ще козаків, а раніше - скіфів, а ще раніш-раніш...
Тут, біля перших каменів, група звертає ліворуч, стежками піднімається вгору. Далі стежки ведуть уздовж Дніпра, вниз за течією. Зверніть увагу на скелі, що обриваються у воду. Одна з них має вигляд грані староєгипетської піраміди. Поруч рівна лінія берега ніби підкладена штучно. А між скелею і берегом утворюється закапелок у вигляді гострого кута.
Після створення Каховського водосховища, що підняло рівень води біля Хортиці на півтора-два метри, кут цей залило водою. А до 1955 року в закутку було сухо, звичайно, за винятком повені. З цього кута можна спостерігати схід сонця в день літнього сонцестояння. Сонце сходить зараз між конструкціями моста. Праворуч лінію горизонту обмежує скеля на Хортиці, ліворуч -вищезгадана грань «піраміди». Нагадаємо, що на схід сонця в день літнього сонцестояння спрямована вісь відомого Стоунхенджа - первісної обсерваторії в Англії.
На скелі, що розташована на відстані 100 метрів на південь від грані «піраміди», бачимо штучне утворення у вигляді прорізу прицілу. Таке утворення (з двома ріжками) символізує сузір'я Тельця. Отже, культову споруду, згідно з епохою Тельця, можна датувати 4-2 тисячоліттям до н. е. Подробиці про устрій та призначення культової споруди - дивись журнал «Знання та праця» № 7 за 1989 рік (Ю. Вілінов «Тролейбусом до «Стоунхенджа»»).
Від культової споруди туристи прямують стежками понад Старим Дніпром у напрямку на південь. Праворуч, паралельно нашим, стежкам, йде дорога. Через 700 метрів від культової споруди до Дніпра виходить балка Торгова. На її південному схилі видно складні вали. За переказами, в козацькі часи в цій балці була торгово-реміснича слобода.
Збираємось стежкою на південний схил балки Торгової, перетинаючи вали. Праворуч вал упирається в камінь складної форми під назвою «Пічка». Камінь цей служив природним укріпленням: за ним могли ховатися стрільці.
Балка Торгова розділяє скелі Рогози. Південна скеля, на яку ми зараз вийшли, носить ще назву скеля Москаль, бо вона, особливо з води, дуже Схожа на чоловічу голову з роздвоєною бородою й високою шапкою, надвинутою на лоба. Голова має короткий ніс та широко відкритий рот. Москаль, стрілець часів царя Олексія Михайловича, ніби йде в бій та кричить «Ура!».
Там, де закінчуються Рогози (за 200 метрів від Торгової балки), на рівній площині зверху скелі стоїть величезна кам'яна брила «Мавпа». Якщо дивитись на неї зі стежки, що йде вниз до козацької переправи, брила дійсно схожа на голову мавпи. Поруч з «Мавпою» на кручі біля води печера Кутова. Орієнтир - залізний вертикальний стовп, вмурований в каміння, залишок навігаційного знака. Власне кажучи, «печера» - це дуже гучно сказано. Кутова, за термінологією спелеологів, - вертикально опущений «комин», в який зможе протиснутись не дуже велика людина.
Праворуч від отвору Кутової, якщо дивитись на Дніпро, на камені можна побачити шліфувальник первісної людини. Оскільки напрям виїмки шліфувальника йде якраз на найвужче місце на Старому Дніпрі між Хортицею та островом Байди, не виключена можливість, що в козацькі часи тут ставили гармату.
Від каменю «Мавпа» стежка спускається до козацької переправи. Якщо група прийде на переправу у неділю або в суботу надвечір, коли рівень води значно падає, варто походити вздовж берега. Якщо пощастить, ви можете знайти предмет часів козаччини - кований гвіздок, уламок глечика, чи навіть кулю або монетку.
Праворуч від дороги видно нерівності - пагорби та окопи. Охоронний знак свідчить, що це залишки укріплень часу російсько-турецької війни Правобережний ретраншемент, залишки якого ми бачимо, збудовано для контролю за переправою та дорогою з Хортиці на Січ у 1738 році. У 1739 році добудовано три редути вверх проти течії.
Зараз упритул до ретраншементу підходять дачі. Якщо продовжити подорож далі, дорогою вздовж Дніпра, то невдовзі праворуч, серед дачних ділянок, можна побачити насип у кілька метрів заввишки у вигляді дуги. Це все, що залишилося від козацького укріплення, старовинного редуту, який був схожий на равлика.
Не звертаючи з дорога, приблизно через кілометр від переправи група виходить до Вирви, південного устя річки Верхня Хортиця. Таким чином, ми пройшли увесь острів Мала Хортиця.
Від Вирви, орієнтуючись на будівлі Хортицького житлового масиву, в напрямку на південь, група виходить на вулицю Воронезьку. З Хортицьного житлового масиву, де закінчується подорож, міськими автобусами туристи повертаються додому.

Вілінов Юрій Аркадійович

"Шляхами таємничої Хортиці" Запоріжжя РВП "Видавець" 1992р.